-
1 wilding
n1) бот. дичка; підщепа2) розм. дика яблуня, кислиця3) щось дикувате4) дика (здичавіла) рослина5) дика тварина* * *[ˌwaildin]n1) дика рослина, дика яблуня; плід дикої рослини; здичавіла культурна рослина; caд. дичка, підщепа -
2 wildling
-
3 beast
n1) звір; тварина2) перен. бестія, тварюка3) (рітж без змін) худоба4) жарт. уперта людина, упертюх5) (the B.) бібл. Звір, Антихрист* * *[biːst]n1) звір; тварина ( ссавець)2) (pl тж. бeз змiн); c-г. худоба; голова худобиheavy beasts — велика ( рогата) худоба
3) ( про людину) звір, тварюка, скотинюка, тварина; тварюка, скотинюка; свиня; упертюх, нехороша людина4) бібл. ( the Beast) звір, антихрист5) емоц.- посил. дуже важка справа -
4 savage
1. n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) груба, невихована людина4) дика тварина2. adj1) дикий; варварський2) лютий, жорстокий, немилосердний3) розм. розлючений, оскаженілийto make smb. savage — доводити когось до нестями
4) неприборканий, неприручений5) заст. грубий, невихований6) заст. необроблений (про землю)3. v3) заст. робити диким (лютим)* * *I n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) грубіян, хам4) icт. дика, тварина5) гepaльд. зображення оголеного дикунаII a1) дикий, варварський2) лютий, жорстокий3) розлючений4) неприручений5) невихований6) необробленийIII vлюто нападати; жорстоко, безжалісно поводитися; бити копитами, брикати; кусати ( про коней) -
5 wildling
-
6 outlaw
1. n1) особа, оголошена поза законом2) вигнанець; знедолений; ізгой3) бандит; грабіжник4) організація, оголошена поза законом5) розм. робітник, який потрапив до «чорного списку»outlaw strike — страйк, не погоджений з профспілкою
2. v1) оголошувати поза законом; виганяти за межі країни2) амер. позбавляти законної сили* * *I n1) особа, оголошена поза законом2) вигнанець; знедолений; ізгой3) злочинець; бандит, грабіжник4) організація, оголошена поза законом5) робітник, що потрапив до "чорного списку"6) дика тваринаII v1) виганяти за межі країни; оголошувати поза законом2) aмep. позбавляти законної сили -
7 outlaw
I n1) особа, оголошена поза законом2) вигнанець; знедолений; ізгой3) злочинець; бандит, грабіжник4) організація, оголошена поза законом5) робітник, що потрапив до "чорного списку"6) дика тваринаII v1) виганяти за межі країни; оголошувати поза законом2) aмep. позбавляти законної сили -
8 savage
I n1) дикун; варвар2) жорстока, люта людина3) грубіян, хам4) icт. дика, тварина5) гepaльд. зображення оголеного дикунаII a1) дикий, варварський2) лютий, жорстокий3) розлючений4) неприручений5) невихований6) необробленийIII vлюто нападати; жорстоко, безжалісно поводитися; бити копитами, брикати; кусати ( про коней) -
9 wilding
[ˌwaildin]n1) дика рослина, дика яблуня; плід дикої рослини; здичавіла культурна рослина; caд. дичка, підщепа -
10 cat
1. n1) кіт (тж torn cat); кішка2) зоол. тварина родини котячих3) сварлива (недоброзичлива) жінка; пліткарка; уїдлива людина4) мор. кат5) амер., військ., розм. гусенична машина6) (скор. від caterpillar tractor) амер., розм. гусеничний трактор7) розм. повіяbarber's cat — розм. базіка
to let the cat out of the bag — присл. роздзвонити секрет; вибовкати таємницю
to lead a cat and dog life — жити, як юшка з собакою
enough to make a cat laugh — і мертвого може розсмішити, дуже смішно
to see which way the cat jumps, to wait for the cat to jump — вичікувати, куди вітер повіє
it rains cats and dogs — розм. ллє як з відра (про дощ)
that cat won't jump — розм. цей номер не пройде
there is no room to swing a cat — тут дуже тісно, тут нема де повернутися
as a cat loves mustard — любить, як собака палицю
2. v1) бити канчуком2) мор. брати якір на кат3) розм. ригати, блювати* * *I [kʒt] n1) кіт; кішка; зooл. кішка домашня; зooл. тварина родини котячих3) = cat -o'-nine-tails5) aмep.; cл. хлопець6) cл. повія7) cл. джазист; шанувальник джазу8) aмep.; cл. мандрівний робітник9) cл. франт10) cл. продавець наркотиків11) cпopт. чижик ( шпичка); гра в чижики12) aмep. гусенична машина; гусеничний трактор13) мop. кат14) мop.; = cat-headII [kʒt] v1) бити кішкою, батогом-дев'ятихвісткою2) мop. брати якір на кат3) cл. блювати -
11 hog
1. n1) свиня, кабан2) однорічний кабан; річна дика свиня3) амер. свининаhog and hominy — проста їжа; насущний хліб
4) ягня до першої стрижки5) однолітня свійська тварина (бичок тощо)6) груб. свиня7) тех. викривлення, прогин8) жорстка щітка9) амер. монета в 10 центів10) розм. егоїст; нахаба11) водій, який заважає проїзду іншого транспорту (тж road hog)12) розм. локомотив13) вовна вівці першої стрижки14) буртhog breeding (farming, raising) — свинарство
hog fat — смалець; здір
hog fattening (growing) — відгодівля свиней; вирощування свиней
hog grower — свинар; власник свиноферми
hog products — амер. продукти свинарства; свинокопченина
on the hog — розм. на мілині (без грошей)
to go hog wild — амер. розлютуватися
to go the whole hog — робити ґрунтовно, доводити до кінця (справу)
hog's fennel — бот. смовдь
2. v1) вигинати спину2) згинати (щось)3) вигинатися дугою; згинатися; викривлятися; гнутися; жолобитися4) мор. мати перегин5) коротко підстригати (гриву, вуса)6) поводитися по-свинячому7) розм. пожирати; проковтувати; їсти швидко і неохайно8) розм. захопити, загарбати9) чинити плагіат10) мор. чистити підводну частину на плаву11) с.г. згодовувати свиням12) пасти свиней* * *I n1) свиня; домашня свиня; кабанhog grower — свинар; власник свиноферми
2) вепр, дикий кабан; кабанятина, свинина4) = hog-fleece5) свиня6) тex. скривлення, прогин7) мop. тверда щітка ( для чищення днища)8) cл.; icт. "кабанчик", шилінг; aмep. монета в 10 центів9) егоїст, нахаба; водій, який заважає проїзду іншого транспорту ( road hog)10) aмep.; cл.; зaл. локомотив; мотоцикл (особл. великий); великий автомобільII n; діал.
См. также в других словарях:
тварина — 1) (будь яка істота на відміну від рослини / людини), животина; звір, звірина, звірюк[г]а (дика, перев. хижа істота) Пор. худобина I 2) див. недолюдок … Словник синонімів української мови
животина — и, ж., розм. Свійська або дика тварина … Український тлумачний словник
олен — леня, ч. Пн. Оллень; велика жуйна, свійська або дика тварина з гілчастими рогами … Словник лемківскої говірки
звірина — I звірин а и/, ж. 1) тільки одн., збірн. Дикі, зазвичай хижі, тварини; звірі. 2) М ясо дикого звіра. 3) перен. збірн. Дуже люті, жорстокі люди. II звір ина и, ж. Дика, зазвичай хижа, тварина; звір (див. звір I 1)). || Тварина взагалі … Український тлумачний словник
баран — а, ч. 1) Самець вівці. 2) Дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості. 3) лайл. Про нерозумну, слабодуху людину. 4) розм. Гребінь замету, крижини. || М ясиста середина кавуна … Український тлумачний словник
звір — I а, ч. 1) Дика, зазвичай хижа, тварина. || тільки одн., у знач. збірн. 2) перен. Про дуже люту, жорстоку людину. II зво/ру, ізві/р, ізво/ру, ч., зах. Яр … Український тлумачний словник
козел — зла/, ч. 1) Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе перев. в горах. 2) Те саме, що цап I. •• Козе/л відпу/щення про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. Як із козла/ молока/ немає жодної користі від… … Український тлумачний словник
олень — я, ч. Велика жуйна тварина (свійська і дика) родини оленевих із гілчастими рогами і коротким хвостом … Український тлумачний словник
козел — зла, ч. Пр. 1. Самець кози; те масе, що цап; дика, жуйна тварина. 2. Вперта людина (в перен. знач.). Козла доїти (робити щось даремно); Козли в дасі (підпори під крокви на дасі) … Словник лемківскої говірки
